Будова зуба

Внешнее и внутреннее строение зубов человека: описание, схема, фото в разрезе

Будова зуба

Зубы необходимы человеку для измельчения пищи и имеют уникальное строение, обеспечивающее выполнение этой функции. Они классифицируются на несколько групп – резцы, клыки, премоляры и моляры. Такое разделение обусловлено особенностями в их анатомии, предназначении и порядке прорезывания – обо всем этом и пойдет речь в статье.

Зубы формируются еще во внутриутробный период. Данный процесс называется одонтогенезом и начинается со второго месяца беременности. Уже к 4 месяцу можно говорить об анатомическом строении, биохимическом составе и гистологической структуре зубов человека.

Сколько зубов у детей и взрослых, названия

У детей 20 молочных зубов, а у взрослых людей 28 или 32 коренных в зависимости от наличия зубов мудрости, которые прорезываются не у всех. По статистике, формирование постоянных зубов завершается к 25 годам.

На фотографии виды молочных зубов

Зуб – единственный неспособный к самостоятельной регенерации орган человека. Для обозначения каждой зубной единицы в стоматологии ротовую полость условно делят на 4 сегмента: левая и правая стороны верхней и нижней челюсти. Все сегменты симметричны и включают:

  • два резца;
  • один клык;
  • два премоляра или малых жевательных зуба;
  • три моляра или крупных жевательных зуба.

виды постоянных зубов человека

За жизнь у каждого человека происходит одна смена зубов. К 2,5 годам у детей формируется молочный прикус, состоящий из 20 зубных единиц. В возрасте 6 лет на смену молочным зубкам постепенно приходят коренные, процесс их замены оканчивается к 11 годам.

Обозначение зубов в стоматологии

Для упрощения обозначения зубных единиц стоматологи используют числовой термин, а не их полное название. Каждому отдельному зубу присвоен свой номер в последовательности от 1 до 8. Цифрой 1 обозначается центральный резец, 8 – зуб мудрости или восьмерка.

В карте пациента принято указывать порядковый номер зуба арабской цифрой, а затем сторону (левая или правая) и принадлежность к нижней или верхней челюсти. На сегодняшний день существует много систем обозначения зубов, но самой популярной в России остается числовая.

При смыкании челюстей верхний зубной ряд должен перекрывать часть нижнего. При наличии правильного прикуса нижние коронки скрываются под верхними на ⅓. Нарушенный прикус влияет на жевательную функцию и эстетику.

Классификация, назначение зубов и строение их корневой системы

Все зубы отличаются по внешнему виду и предназначению. В зависимости от местоположения и функциональной нагрузки выделяют:

  • Резцы – передние зубы. В общей сложности их 8, по 4 на каждой челюсти. С их помощью реализуется откусывание и разрезание твердой пищи.
  • Клыки. Происхождение термина «клыки» связано с их сходством с зубами хищных зверей. Количество клыков – 4 штуки, по 2 на каждой челюсти.
  • Премоляры. Во рту взрослого человека 8 премоляров, первая четверка расположена на верхней челюсти, вторая – на нижней. Они выполняют жевательную функцию.
  • Моляры. Общее количеств – 8 штук, отвечают за пережевывание пищи.

отличия в строении зубов разных видов

На фото изображены коренные верхние зубы

На картинке изображены коренные нижние зубы

Резцы отличает наличие плоской, долотообразной коронки с заостренными режущими краями. Самых больших размеров достигают два центральных резца верхней челюсти.

Боковые резцы нижней челюсти отличаются большим размером, чем те, что расположены сверху. Все зубы данного вида объединяет наличие одного корня плоской, конусообразной формы.

Формы коронок и корней клыков

Самые длинные корни среди всех зубов человека имеют клыки. Их задача – разрезать продукты питания на мелкие составляющие.

Со стороны языка проходит бороздка, делящая коронку зуба на 2 неравные части. Форма коронки – конусовидная. А ее край представляет единичный, четко выраженный бугорок.

Формы коронок и корней премоляров

Премоляры выполняют жевательную функцию. Первый верхний малый коренной зуб имеет призматическую форму, а со стороны щеки – округлую. Режущая поверхность представлена объемными валиками, между которыми проходят широкие естественные углубления. Корень раздвоенный и уплощенный.

Основной особенностью второго премоляра является корневая система. Ее отличает конусообразная форма и наличие небольшого сжатия с фронтальной стороны корня.

Первый премоляр нижней челюсти имеет округлую форму и два бугорка в качестве режущей основы. Единственный корень отличается приплюснутостью.

Второй нижний премоляр крупнее первого и верхних. Его контактная поверхность представлена двумя большими буграми, разделенными естественными углублениями в форме подковы.

Формы коронок и корней моляров

Первый верхний моляр – самый крупный зуб. Он имеет прямоугольную коронку. Корневая система состоит из трех частей – один корень по центру, остальные по бокам.

Вторые моляры обеих челюстей характеризуются квадратной формой и более скромными размерами. Первый моляр нижней челюсти имеет два корня и пять бугорков на коронке.

Третьи моляры или зубы мудрости у многих отсутствуют. Они выглядят так же, как и вторые моляры. Главное отличие заключается в их корневой системе – она изогнутая, с большим количеством корней (до пяти штук). Финальное формирование корней восьмого зуба наступает в возрасте 24 лет.

Анатомическое строение зубов с картинками

Внешнее анатомическое строение зуба человека:

  • Коронка – видимый участок, покрытый эмалью – самой твердой частью зуба. Поверхностный слой выполняет защитную функцию и предназначен для сохранения дентина.
  • Корневая часть – комплекс нервных волокон, артерий и вен, обеспечивающий питание и иннервацию зуба. Вторая функция корня – удерживающая.
  • Шейка – зона между корнем и коронкой, которая выполняет соединительную функцию. Отличается суженой формой.

Схема: внешнее строение зуба человека

Как устроен зуб человека на тканевом уровне

Все зубы человека имеют схожую внутреннюю структуру. На схеме снизу обозначены все зубные слои – эмаль, дентин, цемент, пульпа.

На рисунке изображено гистологическое строение зуба

Эмаль покрывает зубы как чехол и составляет 25% от общей массы всех зубных тканей. Твердость и прочность этого слоя зуба обеспечивает высокое содержание минеральных веществ – 397 кГ/мм.

В состав эмалевого слоя входят:

  • минеральные вещества – 96%;
  • органические вещества – 1,2%;
  • жидкость, вода – 2,3%.

Эмаль покрыта внешней оболочкой – кутикулой, которая покрывает жевательную поверхность зуба. Большую часть зуба занимает дентин, расположенный сразу под эмалью. Он обладает меньшей прочностью, его твердость равна 58,9 кГ/мм.

Цемент – покрывает корневую часть и по большинству показателей схож с костной тканью. В зависимости от типа строения различают два вида цемента:

  • бесклеточный или первичный – состоит из коллагеновых волокон;
  • клеточный или вторичный – в состав входят цеменобласты.

Внутреннюю зубную полость занимает пульпа – мягкая ткань, включающая:

  • многочисленные нервы;
  • кровеносные сосуды;
  • соединительную ткань.

Строение зуба в разрезе

Несмотря на различия в предназначении и устройстве корневой системы, все зубы имеют одинаковое внутреннее строение:

  • Эмаль. Очень твердый поверхностный слой, обеспечивающий защиту зубов от воздействия окружающей среды. Он устроен как структура склеенных призм. Благодаря большому количеству минеральных солей в составе эмаль является самой прочной тканью в теле человека. Ее главная задача – сохранение дентина коронки. Наличие пелликулы обеспечило устойчивость ткани к влиянию кислот.
  • Дентин. Состоит из грубоволокнистой ткани, основу которой составляет коллагеновое волокно. По структуре похож на пористую кость. Выделяют два вида дентина: поверхностный и внутренний. Первый отличается более высокой плотностью и препятствует попаданию инфекции в зубную полость.
  • Цемент. Состоит из коллагеновых волокон, насыщенных известняковыми солями. Толщина слоя – от 50 до 150 мкм в зависимости от местонахождения. Выделяют два типа цемента – клеточный и бесклеточный.
  • Полость. Имеет идентичную коронке форму и расположена под дентином. Всю площадь полости заполняет пульпа – вид ткани, отвечающий за питание зуба и выполняющий соединительную функцию. Наличие кровеносных и лимфатических сосудов обеспечивает высокую чувствительность пульпы.

так выглядит зуб в разрезе

Структура молочных и коренных зубов – различия

Задние и передние временные и постоянные зубы человека всю жизнь претерпевают изменения в строении. Но, несмотря на разницу в количестве, они имеют схожие функции и внешнюю форму. Главным различием между молочными и коренными зубами является размер – детские зубики меньше, чем взрослые.

К числу остальных отличий относят следующее:

  • В детском возрасте нет премоляров.
  • Корни и коронки коренных зубов имеют большие размеры.
  • Молочные зубки имеют бело-голубой оттенок, коренные – желтый.
  • Молочные зубки сильнее подвержены кариесу, поскольку их защитные слои – эмаль и дентин – содержат небольшое количество минеральных веществ.
  • Большую часть зубиков малышей занимает пульпа, что увеличивает риск появления болезненных ощущений.
  • ­У малышей зубные корни имеют более круглую форму.
  • Первые корни разрушаются и рассасываются во время смены молочного зубного ряда на постоянный.
  • У деток меньшее количество зубов, что связано с небольшим размером челюстной дуги.

Первые зубки характеризуются не очень длинной и не слишком хорошо развитой корневой системой. Подобное строение облегчает процесс смены молочных зубов на коренные.

В течение всей жизни необходимо ухаживать за полостью рта. Негативное состояние молочных зубов может отразиться на здоровье коренных. Соблюдение простых правил гигиены обеспечит сохранение красивой улыбки на долгие годы.

Правила ухода за зубами

Для сохранения белоснежной улыбки и здоровья зубочелюстного аппарата необходимо регулярно заботиться о чистоте полости рта.

Сколько раз в день чистить зубы и какие приспособления для этого лучше использовать, объясняют стоматологи в ходе профилактических осмотров.

Современный рынок стоматологических товаров предлагает покупателям широкий выбор гигиенических средств и приспособлений, остается сделать правильный выбор.

Специалисты рекомендуют проводить чистку зубов не менее двух раз в день. После каждого приема пищи следует полоскать рот аптечным ополаскивателем или простой водой.

Стоматологи выделяют три вида чистки зубов:

  • Жесткая. Подходит только для обладателей здоровых десен. Круговыми движениями обрабатывают поверхность зубов нижней и верхней челюстей. Начинать процедуру рекомендуют с верхних зубов.
  • Универсальная. Щетку держат пол углом 45 градусов к обрабатываемой поверхности. Движения должны быть плавными, направление – от десны к режущей части. Начинать процедуру рекомендуют с внешней стороны зубного ряда, обрабатывая по два зуба в каждой зоне.
  • Бережная. Требует особой осторожности во время прикосновения щетки к десне. Челюсть смыкают и повторяют вертикальные движения от десен вниз. Процедуру рекомендуют начинать с обработки наружной зубной поверхности.

На рисунке изображена схема чистки зубов

Важно правильно подобрать зубную щетку. При ее выборе следует учитывать следующие параметры:

  • Жесткость. Малышам и взрослым с заболеваниями десен, в период беременности и лактации, при кровоточивости десен, при наличии сахарного диабета рекомендуют использовать очень мягкие щетки. Щетки со щетиной средней жесткости подходят людям с относительно здоровым зубочелюстным аппаратом. Щетки с жесткой щетиной – курильщикам и любителям кофе. Щетки с очень жесткой щетиной предназначены для чистки брекет-систем и протезов.
  • Величину. Головка щетки должна охватывать 3–4 зуба.
  • Форму. Универсальной является щетка с головкой округлой формы с закругленными краями.

При условии правильного хранения замену зубной щетки производят не реже одного раза в три месяца. Щетка должна находиться в открытом пространстве, не в футляре. После каждой чистки ее необходимо тщательно промывать.

Дополнительно следует подобрать зубную пасту, ополаскиватель для полости рта и зубную нить. При выборе данных средств и приспособлений руководствуются индивидуальными особенностями в анатомии зубочелюстного аппарата и строении зубов.

Грамотное соблюдение гигиены ротовой полости поможет сохранить здоровье зубов и белоснежную улыбку.

Источник: https://StomaGet.ru/o-zubah/stroenie-zubov-cheloveka

Все про зуби: кількість зубів у людини, будова

Будова зуба

Вікіпедія говорить, що зуби (латинською dentes) – це людський орган, який розташовується в ротовій порожнині людини по краю щелеп. Вони мають певну будову і форму, займають строго відведений їм місце в зубному ряду.

Зуб – це, по суті, кістка. Однак кістка ця пронизана лімфатичними і кровоносними судинами і має всередині нервові сплетення. Зуби нам потрібні, щоб перемелювати їжу.

Кількість зубів у людини

Якщо ви запитаєте будь-якого мало-мальськи грамотного людини, скільки зубів у людини в роті стандартно, він, не замислюючись, відповість, що 32 зуба. Це правильно і, в той же час, не зовсім так.

Протягом життя зуби людини ростуть і випадають, змінюючись на нові. А в результаті їх у роті все ж менш 32. Маються на увазі, звичайно, свої здорові зуби.

Буває, що у дорослої людини (якщо всі зуби у нього здорові) не тридцять два, а двадцять вісім зубів.

Так природа позбавляється від зайвого: оскільки люди останнім часом їдять в основному м’яку їжу, то необхідність в зубах мудрості ніби як відпала.

Іноді одна пара зубів мудрості прорізається авансом, друга ж так і не з’являється, хоча місце під них на щелепах виділено. А скільки зубів мудрості у вас?

Висновок: у наших нащадків має бути хоча б 28 зубів, для чого не потрібно нехтувати твердою їжею. Ось було ж у наших далеких предків 44, а не 32 зуба!

Будова зуба

Незважаючи на те, що зуби людини різні за формою і розміром, будова зуба одне на всіх. Це частини, такі, як:

  • коронка (лат. corona dentis) – частина зуба, яка виступає над альвеолою. Альвеола – місце, де “живе” зуб. Коронка покрита емаллю.
  • шийка (лат. Collum dentis) – частина зуба, яка знаходиться між коренем і коронкою. Шийка має звужену форму (вже коронки).
  • корінь (лат. radix dentis) – частина зуба, невидима при відкритому роті. Вона розташовується всередині альвеоли.
  • верхівка кореня (лат. apex radices dentis) – це закінчення зуба з боку кореня.

Це анатомічна будова зуба. Стоматологи ж вважають за краще розглядати клінічну коронку (то, що знаходиться над яснами) і клінічний корінь (то, що знаходиться всередині альвеоли і невидимо оці).

Більш детально будова зуба можна вивчити за картинкою, наведеної нижче.

Якщо будова зуба більш поверхневе, загальне, то анатомія зубів розширена. Крім коронки, шийки і кореня зуба, в ньому є фиссура, дентин, емаль, пульпа, порожнини зуба і коронки, канали коренів, цемент, нерви, вени, артерії та інші частини. Всі вони наведені у вигляді схеми на зображенні.

Молочні зуби

Зубки, які з’являються у діток, – непостійні і слабенькі. Їм ще належить помінятися в дошкільному і шкільному віці на постійні. Називаються такі зуби молочними або dentes decidui. Буває, що і кольором вони нагадують молоко.

Якщо подивитися рентгенівський знімок молочного зуба, можна помітити, що коріння не суцільні, між ними знаходяться зародки корінних зубів. Об’єднує молочні та постійні зуби кількість коренів – воно однаково і у тих, і у інших.

Перші молочні здорові зуби з’являються у дітей у віці 6-7 місяців і продовжують рости років до двох, трьох.

Скільки зубів молочних з’являється у дитини? Їх двадцять – такі, як 8 різців, 4 ікла, 8 корінних зубів. Решта 12 зубів виростають і вже не змінюються. Називаються ці 12 зубів великими корінними або молярами.

Молочні зуби прорізуються так, як це було ще запрограмовано в утробі матері. Але в основному схема прорізування наступна.

  • На 6-8 місяці з’являються центральні різці.
  • На 8-12 місяцях прорізуються бічні різці
  • На 12-16 місяці з’являються перші корінні зуби або моляри.
  • З 16-го по 20-й місяць виростають ікла.
  • Після 20-го і до 30-го місяця прорізуються другі моляри.

Після 6 років і років до 12 молочні зуби змінюються на постійні. Зрозуміло, бувають і відхилення, коли зубки прорізуються раніше або пізніше і не в тій послідовності.

Корінні зуби

Крім молярів (корінних зубів) є премоляри. Це теж корінні зуби (dentes permanentes), але вони менше за розміром. Прийнято називати зуби за номером, виходячи від середньої лінії – такі, як:

  • моляри займають 6, 7 і 8 місце в зубному ряду і мають до трьох коренів і 2-5 горбків зверху.
  • премоляри займають відповідно 4 і 5 місце і мають зверху 2 горбка.

Разом отримуємо 20 корінних зубів: 12 молярів і 8 премолярів. Зуби мудрості теж враховуються.

Якщо заглянути в відкриту порожнину рота людини, у якого в наявності всі зуби і вони здорові, то можна побачити наступне розташування зубів:

Разом протягом життя у людини з’являються 32 зуба, включаючи зуби мудрості.

Перерахуємо назви зубів такі, як:

  • 4 ікла або dentes canini;
  • 8 різців або dentes incisivu;
  • 12 великих корінних або dentes molares;
  • 8 малих корінних зубів або dentes premolars.

Розташування зубів можна вивчити за малюнком: Прийнято розглядати п’ять поверхонь зубів такі, як:

  1. Facies vestibularis – сторона звернена в переддень рота і стикається у передніх зубів з губами, а у задніх зубів з щокою.
  2. Facies lingualis – звернені до мови, в порожнину рота, тобто всередину.
  3. Facies contactus – сторони зуба стикаються з такими ж сторонами сусідніх зубів і спрямовані до центру зубної дуги. У передніх зубів ця сторона називається медіальної. У задніх зубів ця сторона називається передній.
  4. Facies contactus – сторони зуба стикаються з такими ж сторонами сусідніх зубів і спрямовані до центру зубної дуги. У задніх зубів ця сторона називається передній. Сторона, спрямована від центру зубного ряду, називається facies distalis або дистальна. У передніх зубів ця сторона латеральна. У задніх зубів ця сторона задня.
  5. Facies occlusalis – жувальна поверхня.

Зміна зубів

Якщо у дітей молочні зуби змінюються на корінні, то у дорослих зуби, буває, з віком стираються або зношуються, причому ступінь такої безвиході може бути різною.

Все залежить від типу їжі, яку вживає людина, від віку і індивідуальних особливостей.

Саме за ступенем зносу лікарі стоматологи можуть визначити максимально точно вік людини (чого не вистачає зубу: коронки або емалі і в якій мірі).

  • До 16 років стираність не спостерігається.
  • У 16-20 років спостерігається деяка згладжена на поверхні зуба.
  • Від 20 до 30 років на горбках і ріжучих краях з’являється дентин.
  • У період між 30 і 45 роками виступаючі частини коронки стираються, дентин проявляється на великих ділянках. Емаль зникає за винятком ямок і борозенок.
  • Від 45 до 60 років стирається і емаль, і коронка.
  • У 60-70 років корона стирається наполовину.
  • У віці 70 років і старше від зуба залишається лише корінь і шийка.

Лікування зубів

Завдання дантиста – зберегти здорові зуби і вилікувати хворі. Але стоматолог лікує не поверхня зуба, а його канал. Але помилково було б припускати, що кількість зубів відповідає кількості каналів.

Так скільки каналів у зубі людини? Давайте розбиратися. Щоб визначити це, стоматолог зазвичай відправляє пацієнта на рентген – адже неозброєним поглядом важко визначити їх кількість та місцезнаходження. Дивіться зуб в розрізі на схемі.

  • Верхні різці та ікла мають по одному каналу, а нижні найчастіше по два.
  • Премоляри або малі корінні зуби людини. У верхніх зубах по два, а то і три канали. У нижніх зубах часто по три канали. Рідше зустрічається два або один канал.
  • П’яті верхні премоляри часто з одним каналом, рідше з двома. Нижні, в основному, одноканальні.
  • Шостий верхній моляр може мати як 3, так і 4 канали. Нижні моляри триканальні або двоканальні, дуже рідко зустрічається 4 канали в зубі.
  • Сьомі нижні моляри в більшості своїй двоканальні, рідше триканальні. У верхніх, навпаки, частіше зустрічається три канали, ніж два.
  • Зуби мудрості або восьмі моляри – найдивовижніші. Вони містять і три, і чотири і п’ять каналів.

Знаючи кількість каналів, стоматологу простіше вилікувати зуб, адже лікувати потрібно саме канал.

Стійкість зубів, їх здоров’я багато в чому залежить від людини: його звичок і генетичної схильності. Правила гігієни потрібні однозначно. Без чого не може бути красивих зубів? Правильно, без зубної пасти і гігієни порожнини рота. Тоді здорові зуби будуть довше вас радувати.

Источник: https://www.gospo.top/2016/09/vse-pro-zuby.html

Будова зуба

Будова зуба

З чого ж складаються зуби? В основному з дентину –  твердої, щільної, світло-жовтої речовини, що визначає його форму. У ділянці коронки дентин вкритий емаллю, кореня – цементом.

Дентин міцніший, ніж кістка і цемент, але в 4-5 разів м’якший за емаль. Його висока еластичність грає важливу роль у збереженні емалі, яка дуже крихка.

За своїм хімічним складом дентин складається з 70-72% неорганічних речовин,  28-30 % – органічних і води.

Дентин, що утворюється до прорізування зуба і формує його основні розміри, називається первинним. Його характерною особливістю є наявність дентинних трубочок (канальців). Трубочки зазвичай тягнуться від з’єднання дентину з емаллю чи цементом до пульпи.

Вторинний дентин починає формуватися незабаром після прорізування зуба і продовжує відкладатися, хоча і повільніше, протягом усього життя зуба. Цей дентин ще називають фізіологічним вторинним дентином. Він відрізняється від первинного менш правильною структурою.

Утворення вторинного дентину різко посилюється у відповідь на подразнення. Він може з’являтися в результаті стирання, ерозії, карієсу, у відповідь на лікування зуба та інші подразники. Дентин, що утворюється при цьому, має ще більш нерегулярну структуру, ніж фізіологічний вторинний дентин.

Як вже було сказано, дентин пронизують на усю його товщину мікроскопічні канальці, звані дентинними трубочками. Завдяки такій будові стає можливою передача больових відчуттів, а сам дентин стає хорошим термічним провідником. Діаметр трубочок варіює від 0,5 мкм до 3-4 мкм, залежно від розташування відносно пульпи (до пульпи трубочки розширяються).

Схематичне зображення дентинних канальців з нервовими закінченнями, що виходять з пульпи зуба

Завдяки тому, що дентин пронизаний величезним числом трубочок, він має дуже високу проникність. Це обумовлює швидку реакцію пульпи на ушкодження дентину. При карієсі дентинні трубочки служать шляхами поширення мікроорганізмів.

Емаль є найтвердішою тканиною не тільки зуба, але і всього людського організму. За шкалою твердості Мооса вона відповідає показнику 7 (для порівняння: за тією ж шкалою – твердість алмазу (еталону твердості), дорівнює 10).

Емаль, як вже зазначалося, вкриває коронку зуба і розташовується поверх дентину, тим самим захищаючи його і пульпу зуба від впливу зовнішніх подразників. Не дивлячись на те, що емаль тверда, вона в той ж час дуже крихка, а це може бути причиною її перелому чи сколювання.

Так що обережніше з горіхами!

Товщина шару емалі в різних ділянках коронки неоднакова і коливається від 0,01 мм у ділянці шийки до 2 мм на жувальній поверхні зуба.

Сама емаль напівпрозора, колір її варіює від жовтуватого до сірувато-білого. Ці відтінки залежать від різної товщини і прозорості емалі, а також кольору дентину, що знаходиться під нею.

Емаль являє собою кристали апатитів, які щільно укладені разом у вигляді складніших утворень – емалевих призм. Діаметр призм дорівнює приблизно 5-8 мкм. На поперечному зрізі вони мають форму замкової щілини з голівкою і хвостом.

Емалеві призми починаються біля з’єднання дентину з емаллю і йдуть до поверхні емалі, багаторазово згинаючись у вигляді спіралі.

В хімічному плані емаль складається з 95 % неорганічних речовин, 1,2 % органічних (білки, ліпіди, вуглеводи) і 3,8 % води.

Цемент тонким шаром вкриває корінь зуба і з’єднується з емаллю поблизу шийки зуба. Є різні варіанти розташування емалево-цементного з’єднання.

Цемент може розташовуватися точно біля закінчення емалі, нашаровуватися на неї чи не доходити до емалі.

Розташування цементо-емалевої межі може відрізнятися в різних зубах однієї той самої людини навіть на різних поверхнях одного зуба.

Протягом життя зуба постійно відбувається відкладення цементу. При деяких захворюваннях, наприклад періодонтиті, а також при підвищенні навантаження на зуб відзначається інтенсивне відкладення цементу, при цьому формується гіперцементоз.

При резорбції кореня цемент здатний до регенерації, новий цемент може заміщати загиблі тканини кореня і викликати відновлення функції.

За твердістю цемент значно поступається емалі та дентину. Він складається з 68%  неорганічних речовин та 32% органічних речовин і води.

Пульпа є м’якою тканиною зуба, яка заповнює порожнину коронки і кореневі канали. Контури коронкової пульпи до певної міри повторюють рельєф коронки зуба. Так, на жувальній поверхні коронки відповідно до розташування жувальних горбів пульпа утворює виступи, які носять назву рогів пульпи.

Сформована пульпа складається з рихлої сполучної тканини, багатої клітинами і міжклітинною речовиною, а також судинами і нервами, що потрапляють до неї через апікальний отвір кореня зуба.

Варіанти канала кореня і додаткових канальців пульпи у верхних (А) і нижних (Б) молярів. Контури зуба показані пунктиром, пульпа позначена червоним кольором.

1 – канал кореня зуба, 2 – додаткові кореневі канальці, 3 – корень зуба, 4 – шийка зуба, 5 – коронка зуба.

Розглянувши з чого складається людський зуб, слід згадати механізм його закріплення в кістковій лунці (альвеолі).

Закріплення зуба в альвеолі здійснюється за допомогою пародонта – сукупності тканин, які оточують і підтримують зуб.

Пародонт включає альвеолярну кістку, цемент, ясна і періодонтальні зв’язки.

Альвеолярну кістку і цемент ми вже згадували, то зупинимося на двох наступних складових пародонта.

Ясна. Це епітеліально-сполучна тканина, що оточує зуб і альвеолярну кістку. Поверхня ясен складається з різних шарів епітелію. Головна функція ясен – захисна. Вони попереджають ушкодження та інфікування тканин, які вкривають.

Так виглядають здорові ясна

Між коренем зуба і альвеолярною кісткою є вузька періодонтальна щілина (у нормі її товщина складає 0,15-0,25 мм.

), яка заповнена щільною сполучною тканиною – періодонтальною зв’язкою.

Ця зубна зв’язка складається з пучків волокон і густо пронизана нервами, а також кровоносними і лімфатичними судинами – така велика кількість судин забезпечує хороше кровопостачання періодонту і всього зуба.

Одним кінцем пучки спрямовуються в цемент кореня, другим – у стінку кісткової лунки (альвеоли). У результаті зуб немов підвішується і одночасно фіксується у своєму кістковому ложі.

От так власне і виглядає пародонт.

Функції пародонта

Пародонт виконує опорно-утримувальну функцію – завдяки періодонтальним зв’язкам, яснам і кістці альвеоли зуб утримується в підвішеному стані і може переносити жувальний тиск.

Рефлекторна функція здійснюється великою кількістю чутливих нервових закінчень, які регулюють силу жувального тиску залежно від характеру їжі, повноцінності зубного ряду та пародонта. Завдяки цьому відбувається нормальне функціонування щелеп при жуванні.

Також пародонт виконує трофічну (харчову) функцію, завдяки крово- і лімфомережі та нервовим закінченням.

І на останок, малюнки, що підсумовують отримані знання:

А ви знаєте, що люди, які чистять зуби три рази на день, рідше стражда­ють від надлишкової ваги. Такого висновку дійшли японські вчені. Як повідомляється, вони вивчили спосіб життя 14 тис. людей. Напевно, уся справа в тому, що згадана група людей звикла стежити за власним здоров’ям, що і позначається на результатах дослідження. Як мовиться – дрібниць не існує.

Источник: https://www.zuby.in.ua/?p=373

Зубы человека: анатомия, строение, функции

Будова зуба

Эта статья расскажет Вам:

  • что такое человеческие зубы;
  • из чего они состоят и как различаются;
  • какие функции возлагаются на зубы.

Зубы играют важную роль в человеческом организме. Первоначально зубы человека были больших размеров и выполняли одну главную задачу – измельчение пищи (чаще, твердой и грубой).

Но с развитием человека и общества зубные единицы стали рассматриваться не только, как устройства для пережевывания пищи, но и как эстетическая составляющая внешности успешных людей.

Исчезновение из рациона первобытной пищи и достижения стоматологической науки позволяют сегодня любому желающему иметь здоровый и привлекательный зубной ряд.

Несмотря на то, что практически все люди стремятся к тому, чтобы иметь красивую белоснежную улыбку, ежедневно очищают зубной ряд и периодически посещают стоматолога, мало кто задумывается о происхождении и строении зубных единиц. Их тридцать две на двух челюстях, они белого цвета, блестят, могут болеть… Пожалуй, на этом общие познания заканчиваются. Но знать, что из себя представляет зуб, полезно всем.

Зубными единицами называются костные образования в ротовой полости, выполняющие механическую обработку, захватывание и удержание пищи. Вместе с языком, губами и мышцами зубные единицы входят в жевательный аппарат человека. Их рост и развитие обусловлены генетикой. Расположение зубных единиц на челюстях и время их прорезывания во многом зависит от наследственности.

Функции зубов

Изначально зубы человека, как и животного, были настроены только на первичную механическую обработку пищи, упрощающую процесс пищеварения. Чем мельче кусочки пищи, попадающие в желудок, тем легче идет процесс переваривания еды и усвоения полезных веществ.

Второй важной функцией зубных единиц человека является формирование звуков и постановка речи. Если ребенок в раннем возрасте теряет хотя бы один резец, скорее всего, впоследствии похода к логопеду не избежать. Некоторые звуки просто невозможно произносить без помощи зубных единиц. Отсутствующие передние зубы нередко становятся причиной картавости и шепелявости.

Третьей функцией зубного ряда считается эстетика. Красивые зубные единицы свидетельствуют о физическом и моральном здоровье их обладателя. А неправильный прикус или потеря коренной единицы влечет за собой деформации формы лица (увеличение щеки, искривление носа и т.д.).

Классификация зубов

Зубные единицы имеют разные формы – это, наверное, замечали все. И, зависимо от формы, разнится их назначение. Существует четыре основных типа:

  • Резцы — передние зубы,прорезаются первыми у детей, применяются для разрезания и захватывания пищи;
  • Клыки — конусовидные зубы, служат для удержания и разрывания пищи
  • Премоляры – применяются для измельчения и пережевывания пищи (малые коренные)
  • Моляры (большие коренные) — дистальные (задние) зубы, служат для пережевывания пищи, насчитывают чаще два корня на нижней челюсти и три – на верхней.

Принято выделять непостоянные (молочные) и постоянные (коренные зубы).

Молочные зубные единицы являются первым комплектом зубов человека. Это название закрепилось за ними, потому что они прорезаются в период, когда ребенок питается молоком из материнской груди. Анатомия зуба непостоянного типа мало отличается от анатомии постоянного. Но выделяют три основных отличия:

  • меньший размер;
  • малая насыщенность зубных тканей минералами;
  • укороченные корни и слабое крепление в альвеоле.

Малый размер обусловлен небольшим объемом челюсти ребенка, слабая минерализация снижает сопротивляемость кариесу, а строение корней, не позволяющее зубным единицам крепко держаться, способствует не слишком болезненному выпадению в назначенный период.

Анатомия постоянных зубов

Стандартная анатомия зубов исчисляется тридцатью двумя коренными единицами. Однако зачастую «восьмерки», завершающие формирование зубного ряда взрослого человека, портят статистику, могут быть удалены или не прорезаться вовсе, и в итоге человек обнаруживает у себя во рту всего двадцать восемь или тридцать единиц.

Для удобства стоматологи делят челюсти пополам, получая две нижние и две верхние четверти с левой и с правой стороны.

Если четвертинка состоит из восьми зубов, то в самой глубине челюсти прорезался зуб мудрости, ближе к центру ряда располагаются моляры (две штуки) и премоляры в таком же количестве, за ними следует один клык (клыки представлены в количестве всего четырех штук на обеих челюстях) и резцы (боковой и центральный).

Строение зубов

Строение зуба человека не представляет сложности. Выделяют три главных составляющих зубной единицы – это коронка, шейка и корень. Обычно, когда речь заходит о зубных единицах, имеется в виду коронка – единственная видимая человеческому глазу зубная часть.

Она возвышается над десной и защищает внутреннюю зубную полость, а покрывает ее зубная эмаль – самая твердая ткань человеческого организма. Зубная шейка – это место перехода коронки в корень, она находится под десной. Под действием некоторых заболеваний шейки могут оголятся и становиться видимыми. Корень зуба располагается в зубной лунке (альвеоле).

Индивидуальное строение зуба подразумевает разное количество корней – от одного до трех, а иногда до пяти (отдельные «восьмерки» могут обладать четырьмя или пятью корнями).

Строение зубных тканей

Строение зубов с точки зрения гистологии (науки, изучающей ткани живых организмов) выглядит таким образом:

  1. Эмаль – самый верхний зубной слой, изначально покрытый кутикулой. Под воздействием слюны на нем образуется защитная оболочка – пелликула.
  2. Дентин – это зубная основа. По строению очень схож с костью, но его прочность повышается за счет насыщенности минералами. Дентиновый слой скрывается под эмалью, а в тех местах, где эмали анатомически нет, его защищает цемент.
  3. Пульпа – представляет собой соединительную ткань, имеющую губчатое строение и пронизанную нервами и сосудами.
  4. Цемент – костная ткань, покрывающая шейку и зубной корень, и фиксирующая зубную единицу в альвеоле.

На фото представлен вид зубной единицы в разрезе

Важную роль для зубных единиц выполняют десны. Они удерживают их, уменьшают жевательные нагрузки на зубные ткани, защищают от патологических изменений, помогают поддерживать чувствительность зубных единиц.

Профессиональная нумерация зубов

Система нумерации зубных единиц разработана стоматологами для упрощения диагностики и конкретизации информации в амбулаторной карте пациента.

И этот факт был бы неинтересен рядовому пациенту, если бы не особенности этой самой нумерации.

Нередко пациенты стоматологических клиник слышат, что у них есть тридцать девятая или сорок пятая зубная единица. Но всего-то их вырастает тридцать две.

Наибольшей популярностью у специалистов стоматологического дела пользуется двухцифровая система нумерации Виола, принятая в 1971 году. Зубные единицы начинают нумероваться не с цифры «1», а с «11». Челюсти делят пополам и получают четыре зубных блока.

Нумерация начинается с правого верхнего блока (11-18), затем считают левый верхний (21-28), далее идет левый нижний (31-38) и правый нижний (41-48). Считают от первого резца до третьего моляра.

Молочный зубной ряд нумеруется по тому же принципу, начиная с цифры «51».

Вы хотите попасть на прием к проверенному квалифицированному стоматологу?

Если Вы пребываете в поисках хорошей стоматологической клиники в Харькове, куда можно обратиться без сомнения и страха выбросить деньги на ветер, не получив желаемого результата, мы ждем Вас в ««МистоДентал Plus».

У нас работает команда первоклассных специалистов, готовая оперативно прийти к Вам на помощь. Лечение и диагностика в клинике проводятся на европейском уровне с использованием самых качественных материалов и приборов, а также новейшего оборудования, обеспечивающего безопасность и безболезненность лечебных мероприятий. Наши двери всегда открыты для Вас!

Источник: https://misto-dental.com.ua/zuby-cheloveka/

Норма Развития
Добавить комментарий